 КАНДИДАТ У ПРЕЗИДЕНТИ ПРОГАВИЛА БІЛОГО КОНЯ СВОЄЇ МРІЇ
Питання ціни газу для населення ще не стало центральним у засобах масової інформації України – дається взнаки традиційний період гальмування активності людини внаслідок першого кризового стресу. У відомстві житлово-комунального господарства від питань про прогноз динаміки ціни газу для населення відхрещуються як можуть.
Еврика?!
Один відомий експерт сказав, спостерігаючи за швидкоплинними подіями, що якщо прем`єр Юлія Тимошенко оголосить наприкінці першого кварталу 15-відсоткове зниження ціни на газ для населення, вона неодмінно стане Президентом України на наступних виборах.
Проте сама Тимошенко вже встигла заявити журналістам, що протягом року ціна газу для населення буде “середньозваженою”, щоб компенсувати високу ціну газу на початку року. Ця заява викликала замішання серед експертів і цілу низку цілком резонних запитань.
По-перше, чому вона відмовляється навесні осідлати білого коня ілюзорного (хто про це знатиме?!) здешевлення одного з основних продуктів споживання українців, щоб на ньому вся в білому в`їхати з лаврами переможця на президентських виборах?
По-друге, коли буде ця середньозважена ціна, якщо на початку року, коли вона найпотрібніша, її ще нема?
По-третє, чи не буде середньозважена річна ціна нижчою за нинішню саме на ті необхідні для перемоги 15%, на які вказують соціальні інженери? Тобто, навіщо вона оголосила те, що в передвиборних штабах зазвичай тримають у таємниці як свого роду сакральний секрет?!
Щодо цього експертне середовище виробило три цілком прийнятні версії, що пояснюють суть нинішніх подій.
Передвиборна втома
Версія перша ґрунтується на суто зовнішніх спостереженнях за претенденткою на посаду Президента і є однією з найпростіших, як не найпримітивніших. Ця відповідь дуже проста: Юлія Тимошенко стомилася контролювати кожний свій крок і кожне своє слово, тому елементарно обмовилася.
Наскільки серйозним і загрозливим може бути період після стресу для людини, можна здогадатися принаймні з того, як несподівано потрапив до лікарні інший учасник газових переговорів – керівник “Нафтогазу України” Олег Дубина. У штабі ЮВТ щодо цього не надто гречно жартують, мовляв, не витримав розриватися між вимогами уряду, який його затверджує, і главою держави, котрий визначає питання енергетичної безпеки країни. Щось подібне з цього ж приводу мовила і сама прем`єрка, і це висловлювання також цілком можливо віднести до розряду неконтрольованих.
Йдеться про післястресовий період, бо у Москві перемовники, зокрема і Юлія Тимошенко, почувалися зайвими і безпорадними, намагаючись приховати реверсні “маневри” на газогонах країни. Це відчуття безпорадності підсилило почуття приреченості, спричинене загальною фінансовою кризою і неспроможністю почуватися спонсором і благодійником населення. Почуття безпорадності (внаслідок кризи і перемовин всліпу) завжди супроводжуються відчуттями дезорієнтації, які, у свою чергу, призводять до хаотичних кроків, висловлювань і дій.
Заяви з боку Президента і його оточення щодо невідповідності дій команди перемовників директивам Верховного Головнокомандуючого -- додатковий аргумент на користь правдивості цієї версії: тільки тим, хто вибув з перегонів, можна безпечно казати, що вони “не цілком” виконали директиви. Набагато м`якшим звинуваченням були б заяви про цілковито “самостійницьку” і навіть протестну поведінку під час виборчих перегонів. Навіть звинувачення у змові ЮВТ із ВВП були б у такій ситуації, як-то кажуть, коректнішими.
Зрештою, залишається досі нерозв’язаною проблема розірвання компетенції: ціни на газ для населення встановлює національна комісія з питань регулювання електроенергетики, а постачанням тепла населенню відають обрані голови місцевих рад, які повинні за докризовою схемою доплачувати теплопостачальникам різницю між реальною вартістю газу і тарифами за комунальні платежі, що їх встановлюють місцеві органи влади. Газових компенсацій немає, прихований бунт градоначальників набирає обертів. Словом, Юлія Тимошенко має достатньо підстав відкласти думки про вибори і передвиборну поведінку до “кращих часів”.
Блокада триває
Друга версія трохи складніша. Суть її в тому, що насправді газове “реверсне самоблокування” України від поставок з Росії незакінчене. Підписання угоди з Росією не означає відновлення нормального постачання газу від Газпрому.
У той час, як доведений до істерики український телезалежний виборець оцінює плюси і мінуси підписаної угоди, він навіть не здогадується, що “партизанщина” на українських газогонах триває. Газ і далі з Росії не надходить. Південь України і далі постачається з підземних газосховищ. Застереження Олега Дубини про те, що “Нафтогаз України” фізично неспроможний отримувати російський “аверсний” газ, цілком імовірно спровокували в нього серцевий напад, цілком очікуваний за обставин, коли вся країна розслабилася після тритижневого напруження, хоча насправді підстав для такого полегшення немає.
Початок кампанії
Третя версія найскладніша та найсинтетичніша. Базується вона на результатах серйозних соціологічних досліджень за рейтингом газових телешоу і реальною поведінкою населення. Адже насправді три тижні тривали випробування не лише реверсних спроможностей газотранспортної мережі України, а й опірних моральних можливостей населення України, а точніше - виборця. Тому ця версія належить до розряду найменш наочних, практично недоказових і малоймовірних.
Так, за результатами соціологічних досліджень на замовлення інституту ім. Горшеніна, менше 7 відсотків українців про перебіг газового “опору” України і її дивного, мов бліцкриг, реверсу в газогонах з початку січня дізнавалися лише з розмов з ближніми. Решта – з повідомлень ЗМІ.
Отже, потенційна телезалежна аудиторія України, що неспроможна протистояти стресам, за оцінкою директора інституту Костянтина Бондаренка, становить понад 90 відсотків, що більше, ніж достатньо, для впевненого програмування способу здійснення передвиборної кампанії за зразком 2004 року. Тільки тоді в телеглядачів перенапружували почуття відповідальності, що спричинило зрештою такий природний спосіб позбавлення зайвої напруги і почуття тривоги, як Майдан.
Цього разу аудиторію можуть “розводити” на геть незрозумілих газопостачальних схемах і механізмах ціноутворення на газ і електроенергію протягом всього року, щоб здобуте відчуття дезорієнтації не послаблювалося, а поглиблювалося і спровокувало виборців “рубати гордієві вузли” – задля ілюзорної певності в майбутньому. Зрештою, для таких маніпулятивних технологій не має особливого значення на чому саме “зациклиться” виборець – на загрозі зовнішній чи внутрішній, чи на цілком природній і гострій потребі чітко дізнатися “де верх, де низ”?
Все разом
Четверта версія є втіленням найнегативнішого з можливих сценаріїв, тобто всіх трьох попередніх одночасно.
Політтехнологи і виконроби телевізійного мовлення приготувалися і розпочали реалізацію третього варіанта дій, бо така природа їхньої “нормальної” поведінки.
Газівники України справді підтримують реверсний спосіб постачання газу до південних областей і Молдавії, тобто втілюють другий з трьох перелічених сценаріїв подій. Причому газівники роблять це цілком спокійно, бо це природна поведінка за таких обставин. На реверс за різними оцінками витрачено від 4 до 5 мільярдів кубометрів газу з 15-ти, які були за помповані до газосховищ до початку зими. Але в запасі на сьогодні є вже 20 мільярдів кубометрів, якщо рахувати також і понад 10 мільярдів кубометрів газу, що його нібито Газпром дозволив перекупити українському уряду за дешевою ціною без відома РосУкрЕнерго. Чого їм переживати? В такому разі Олег Дубина є цапом відбувайлом у конфлікті з власником газу, котрий вже заявив, що подасть до суду за свавільні дії.
А Юлія Тимошенко, у свою чергу, також цілком “спокійно” потерпає від втоми, спричиненої кризовою і газовою невизначеністю.
За умов реалізації двох останніх сценаріїв перебігу подій, розмови про реальну ціну газу для населення є не лише передчасними, а навіть шкідливими, бо розмов про це буде ще більше, ніж достатньо. Зрештою, людину, яка не може уявити своєї особливої власної причетності до реалій життя, якщо вона не почує про це по телевізору, однаково неможливо зацікавити нічим, чого немає в програмі телепередач.
|
