Вівторок, 24.10.2017, 07:02
Депомаранч
Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайта
Главная » 2009 » Грудень » 12 » Генплан Києва: оборонний провал
Генплан Києва: оборонний провал
18:35
 
Тільки Черновецький думав про гелікоптер

Київ ніколи не будували як столицю сучасної держави, керованої за принципом анонімності влади, за яким функціонує демократична бюрократія. Розбудова міста відповідала потребам влади персоніфікованої, яка діє через безпосереднє прикладання волі пануючої верстви.

Продовження. Початок тут.

За генеральним планом 1945-1947 рр. головну увагу було приділено розбудові стратегічних шляхів, брак яких виявився під час оборони Києва в 1941 році, коли маневрові можливості обмежувалися житомирським шосе та одеською дорогою. Вже 1945-1947 рр. було прокладено Автостраду (нині б. Дружби Народів). Проте, подальше будівництво розвивалося вкрай повільно. Окружна магістраль тривалий час лишалася незамкненою на Гостомельському та Дніпропетровському напрямках. Очевидно, що з уваги на тактику вертикального штурму, яка з часу війни в Алжирі та В’єтнамі набула поширення при контратакувальних і антитерористичних операціях як в терені так і в місті, визначним стає передусім просторовий чинник. Тим більше, що "на площині” урядова частина міста в межах кризової зони лишається ізольованою від периферії, звідки, в разі ускладнень, можливо очікувати підкріплень. Це довело вже повстання 1917 року на прикладі Маріїнського палацу та Штабу Київської військової округи (що по вулиці Банковій), які так і не вдалося деблокувати. Рух військ як від Червоної площі (казарми полку ВВ, на який за радянських часів покладалося завдання підсилення охорони урядових об’єктів) так і від казарм президентського полку лишається прив’язаним до вул. Грушевського. Нинішнє розташування цих і подібних військових частин спеціального призначення, на які у форс-мажорній ситуації доведеться покладатися владі, в тупиках або на периферії міста, не становить проблеми, якщо маневр забезпечуватиметься достатньою кількістю легких гелікоптерів. Але машини такого класу в Києві відсутні, наразі доведеться покладатися на старі Мі6 та Мі8, які не придатні для роботи в центрі міста. Також, місця дислокації наявних гелікоптерів віддалені від розташування частин спеціального призначення, які в свою чергу, не мають посадкових майданчиків. З усіх київських можновладців єдино міський голова, людина з апокаліптичним баченням світу, наголошував на необхідності мати у розпорядженні такий евакуаційний засіб, як легкий гелікоптер, здатний сісти на кожній будівлі.

В усьому іншому урядові споруди Києва виглядають наче резиденції латиноамериканських наркоділків та корумпованих політиків з малобюджетних фільмів з Чаком Норрісом: еклектично, над схилами і з відкритими флангами. Архітекторам, які їх будували в 30-ті роки і на думку не спадало подбати про безпеку. Цим мали перейматися відповідні органи. Соціальне замовлення в царині безпеки не простягалося далі вимоги сховати "ближні дачі” від ока випадкового перехожого. Приклад цього демонструє будиночок командування військового округу, нині виставлений для огляду на території музею Великої вітчизняної війни, поруч з танками та гарматами. Поселити перших осіб Радянської України в парку на Нивках, як це було перед війною, можливо було хіба що в нітересах НКДБ , щоб у разі потреби можна було заарештовувати "без шухеру”.

Система охорони урядових будівель в Росії (СРСР) тривалий час лишалася незмінною з того часу, як її запровадив імператор Павло І. Ізольовані комплекси споруд: Інженерний замок, Зимовий палац, Кремль, вартові при кожній брамі, будки, шлагбауми, внутрішні караули – все це не зашкодило заколотникам знайти дорогу до спальні вінценосця. Формування, за досвідом російської революції 1905-1907 рр., корпусу палацової поліції та призначення коменданта палацу з окремого корпусу жандармів засвідчило розуміння необхідності переходу від військово-декоративних до антитерористичних заходів безпеки.

В умовах Першої світової війни ставку в Могилеві охороняли агенти в цивільному, які вели зовнішнє спостереження за всіма особами в межах периметру безпеки, для того, щоб зробити неможливим несанкціоноване наближення до особи імператора на відстань кидка гранати або прицільного пострілу з короткої зброї. Оборону від військового нападу мали забезпечувати батальйон георгієвських кавалерів, окремий авіазагін, окрема артбатарея, окрема батарея ППО, кінний підрозділ. Місто Могильов було перетворене на укріплений військовий табір.

Просмотров: 793 | Добавил: depomaranch | Рейтинг: 3.0/1 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Календарь новостей
«  Грудень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Поиск
Друзья сайта
Статистика
Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz