Відомий колумніст ледь сумно попрощався з епохою «его хоружества» і приготувався до гіршого. Песимізм проте також стриманий.

«При Януковичі українську справу буде, наскільки можливо, згорнуто на догоду російсько-радянській частині населення. При Тимошенко відбудеться те ж саме, але у меншій мірі, тому що її, як і її виборця, украинство і не дратує, і не надихає. Вони пустять його на самоплив, а це все ж таки краще, ніж свідоме гальмування. Що стосується, так би мовити, світського українського патріотизму, то за нього можна, мабуть, не турбуватися: він потихеньку, але неухильно зростає серед всіх націй, що живуть тут, і зростатиме просто через існування держави», пише публцист.

За його словами Ющенка змінить або Янукович або Тимошенко. Між рядками колонки помітно, що перемога останньої таки вірогідніша. Принаймні про Януковича він пише що його команду вже розклали помаранчеві, а про Тимошенко, що в прем`єрське крісло вона посадить свою людину.

«Можна чути, що змагаються вони за президентську посаду без великого полювання і таємно жаліють, що не можуть зійти з дистанції. Важливіше-то, мовляв, пост прем'єра, і нікому вже не вдасться тут щось змінити. Це вірно, але Юлія, у разі її перемоги, отримає звідусіль стільки перебіжчиків, включаючи червоного молодожона, що без зусиль стане господинею парламентської більшості. Значить — і прем'єрського крісла, в яке посадить свою людину. А це означає, що її правління може опинитися покрутіше кучминского. Україну у такому разі чекає щось подібне до путінізма, принаймні — серйозна спроба оного. Як і Путін, ЮВТ не зможе жити без ворогів, але він знаходить їх не для себе, а для рідного народу, і це вороги збірні і зовнішні: Америка, України, Грузія, — а пані Тимошенко, тією потрібні вороги, перш за все, для себе, і до цих пір це були вітчизняні фізичні особи: президент, його службовці, глава Нацбанку, «ця зграя» (комсклад Партії регіонів). Так буде і надалі», поставив публіцист жирну крапку всупереч всяким рейтингам.