Главная » 2009 » Лютий » 8 » Покальчукові шкода людей, що пхають собі карму в дупу
Покальчукові шкода людей, що пхають собі карму в дупу
20:46
Люди, аум вашу мать…
Крім загальновживаного списку матюків та вузькоспецифічного байкерського лексикону в мене є ще три улюблених слова – «карма», «чакра», і «аура». І треба ж було так статися, що мила дівчинка з СТБ подзвонила і попросила мене записати стенд-ап про карму в ту передачу про всякі чудасії та чудернацьких типів, що її Сараула веде. Побалакали ми і в кадрі і за кадром, пореготали.
Пішла вона, а я, як водиться, коли дівчина йде, а ти лишаєшся, запечалився. Власне, аум з ним, тема як тема. Я психолог, люди в пошуках – хто бабла, хто глузду – підвисають на самій різній тематиці, орієнталістика не найгірший варіант. І СТБшний сюжет наразі - просто привід. Я навіть книжку бачив з такою назвою - «Карма України». Там пишуть, що все у нас буде добре. Є астрологічні таблиці (чомусь). По них можна порахувати, де тая карма і яким чином - рихтується. На біду ( бо знання породжує скорботу) я колись серйозно студіював індійську філософію. В період совіцько-індійської дружби було перекладено двохтомник «Індійська філософія» Сарвепаллі Радхакрішнана, і другу книжку. Здається з такою самою назвою, авторів досі пам»ятаю – Чаттерджі і Датта. Ну, конєшно, був журнал «Індія» і кіно документальне - «Индийские йоги. Кто они?». Найбільш продвинутими йогами в «совку» були болгари, бо єдину червонясту книжечку з асанами було перекладено (і видано!) саме з болгарської.
Ну і самвидав був пристойний на цю тему. Нині «карма України» так сильно змінилася, що цього всього добра (як і іншого ) в книгарнях навалом. Сміття переважно, вторяки, але все що хочеш можна знайти. Про Інтернет вже й не кажу.
Вульгаризація серйозних тем – загальне місце, про це не говоритиму. Але з досвіду бачу, що еклектика нікого до добра не доводила, особливо якщо йдеться про орієнтацію – проф.-, секс-, чи просто життєву.
Карма – порожній звук, якщо не говорити при цьому про переселення душ і касти, про колесо Дхарми – закон буття. Тобто термін цей працює в системі понять, а не сам по собі. Якщо людина сповідує якусь східну релігію і є інтегрована в цю культуру - без різниці, якої вона раси чи статі – тоді можна ще говорити про якусь «карму» для неї. Тобто така людина сама розуміє значення цього слова.
А на Сході не передбачається можливості «міняти карму», Схід – споглядальний і стоїчний, все життя – це Майя, ілюзія, «ліла» - гра уяви.
Карма навіть не релігійне поняття в нашому розумінні. Лише дві філософських школи з класичних шести надають йому релігійного забарвлення – Ньяя і Вайшешика. Думка, що гуру може змінити карму – для правовірних індуїстів – сектантська.
Слово з»являється в Ведах, трактування – в Упанішадах. «Попсове» трактування для стародавнього індійського піпла - у «Махабхараті». Герой Арджуна збирається на битву, а з того боку – купа родичів. От йому бог Крішна й каже – нема ради, братуха, мочи їх, бо карма в тебе така.
Цей стьоб крізь сльози, бо колежанка з СТБ лише підтвердила мої побоювання. Народ вже ледь що таблетки від поганої карми не шукає. Ну, відповідно, продуценти знаходяться.
Тут проблемка. В психології є такий термін – «патерн поведінки». Дослівно – візерунок тканини, чи щось на зразок того. Те, що закладається змалечку і далі в процесі зростання. Стародавні індуси були, якщо придивитися, дуже конкретні пацани. Це пані Блаватська вкупі з полковником Олкоттом понадувала таких теософічних мильних бульок на початку минулого століття, що досі очі виїдає. Карма – просто причинно-наслідковий зв»язок по їхньому. По- українськи – «закон грабель».До слова «доля»(мойра, тихе, фатум) - «карма» відношення не має.
Карму(ту, успадковану) не можна змінити, як генетичний код. Її можна прийняти і зрозуміти. І далі безпонтово створювати поточну карму. Для інвестування в наступне народження.
Яка різниця яка назва... У кого карма, у кого якась інша фігня. Але... Ми вже частіше замінюємо українські аналоги то англомовними, то ... східними. Підтримаємо українське!!!